Господи Ісусе Христе, помилуй мене
* * *
Господи Ісусе Христе, Син Божий, помилуй мене, грішного (або грішного).
Владико, Господи Боже мій, в руках Якого доля моя, спаси мене Сам з милості Твоєї; не дай мені загинути в гріхах моїх і не допусти наслідувати нечистих бажань плоті, що оскверняють душу мою; душу мою, бо я згрішив перед Тобою. Врятуй мене за милістю Твоєю, бо під Твоїм піклуванням я був від юності моєї, – нехай посоромляться бажаючі віддалити мене від Тебе через діла гріховні, помисли непристойні, спогади не корисні; віддали від мене всяку розпусту, пороків надмірність. Бо Ти один тільки Святий, один Міцний, один Безсмертний, у всьому незрівнянна могутність, що має і Тобою одним подається всім проти диявола і його воїнства сила. Бо тобі подобає всяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Блаженний чоловік, що не йде на раду нечестивих, і на шляху грішних не стане, і на сідалищі губителів не сидить, але в Законі Господні воля його, і в Законі Його повчиться день і ніч. І буде дерево насаджене при виході води, що плод свій дасть у свій час, і лист його не відпаде: і вся, коли ще творить, встигне. Не така безбожність, не така, але як прах, що вітер його відкидає від лиця землі. Нині не воскреснуть нечестиві на суд, нижче грішниці на раду праведних. Як Господь повістить праведних, і нечестивих погине.
Господи, хай не лютістю Твою викриви мене, нижче гнівом Твоїм покараєш мене. Помилуй мене, Господи, як немощений: зціли мене, Господи! Звернися, Господи, спаси душу мою, спаси мене ради милості Твоєї: як нема в смерті поминай тобі, а в де ж хто сповіститься тобі? Утруднившись зітханням моїм, змию на всяку ніч ложе моє, сльозами моїми постіль мою омочу. Зім'ятеся від ярості око моє, що пообіцяли у всіх моїх ворогах. Відступіть від мене, всі, хто чинить беззаконня, як почула Господь голос плачу мого, почувши Господь моління моє, Господь молитву мою приймуть. Нехай посоромляться й збентежуються всі мої поразки, нехай повернуться і засоромляться зелене незабаром.
Не ревну́й лука́внующым, ниже́ зави́ди творя́щым беззако́ние. Зане́ я́ко трава́ ско́ро и́зсшут, и я́ко зе́лие зла́ка ско́ро отпаду́т. Упова́й на Го́спода и твори́ благосты́ню: и насели́ зе́млю, и упасе́шися в бога́тстве ея́. Наслади́ся Го́сподеви, и да́ст ти́ проше́ния се́рдца твоего́. Откры́й ко Го́споду пу́ть тво́й и упова́й на Него́, и То́й сотвори́т. И изведе́т я́ко све́т пра́вду твою́ и судьбу́ твою́ я́ко полу́дне. Повини́ся Го́сподеви и умоли́ Его́. Не ревну́й спе́ющему в пути́ свое́м, челове́ку творя́щему законопреступле́ние. Преста́ни от гне́ва и оста́ви я́рость: не ревну́й, е́же лука́вновати, зане́ лука́внующии потребя́тся, терпя́щии же Го́спода, ти́и насле́дят зе́млю. И еще́ ма́ло, и не бу́дет гре́шника: и взы́щеши ме́сто его́ и не обря́щеши. Кро́тцыи же насле́дят зе́млю и насладя́тся о мно́жестве ми́ра. Назира́ет гре́шный пра́веднаго и поскреже́щет на́нь зубы́ свои́ми: Госпо́дь же посмее́тся ему́, зане́ прозира́ет, я́ко прии́дет де́нь его́. Ме́чь извлеко́ша гре́шницы, напряго́ша лу́к сво́й, низложи́ти убо́га и ни́ща, закла́ти пра́выя се́рдцем. Ме́чь и́х да вни́дет в сердца́ и́х, и лу́цы и́х да сокруша́тся. Лу́чше ма́лое пра́веднику, па́че бога́тства гре́шных мно́га. Зане́ мы́шцы гре́шных сокруша́тся, утвержда́ет же пра́ведныя Госпо́дь. Ве́сть Госпо́дь пути́ непоро́чных, и достоя́ние и́х в ве́к бу́дет. Не постыдя́тся во вре́мя лю́тое и во дне́х гла́да насы́тятся, я́ко гре́шницы поги́бнут. Врази́ же Госпо́дни, ку́пно просла́витися и́м и вознести́ся, изчеза́юще я́ко ды́м изчезо́ша. Зае́млет гре́шный и не возврати́т: пра́ведный же ще́дрит и дае́т. Я́ко благословя́щии Его́ насле́дят зе́млю, клену́щии же Его́ потребя́тся. От Го́спода стопы́ челове́ку исправля́ются, и пути́ его́ восхо́щет зело́. Егда́ паде́т, не разбие́тся, я́ко Госпо́дь подкрепля́ет ру́ку его́. Юне́йший бы́х, и́бо состаре́хся, и не ви́дех пра́ведника оста́влена, ниже́ се́мене его́ прося́ща хле́бы. Ве́сь де́нь ми́лует и взаи́м дае́т пра́ведный, и се́мя его́ во благослове́ние бу́дет. Уклони́ся от зла́ и сотвори́ благо, и всели́ся в ве́к ве́ка. Я́ко Госпо́дь лю́бит су́д и не оста́вит преподо́бных Свои́х: во ве́к сохраня́тся: беззако́нницы же изжену́тся, и се́мя нечести́вых потреби́тся. Пра́ведницы же насле́дят зе́млю и вселя́тся в ве́к ве́ка на не́й. Уста́ пра́веднаго поуча́тся прему́дрости, и язы́к его́ возглаго́лет су́д. Зако́н Бо́га его́ в се́рдцы его́, и не за́пнутся стопы́ его́. Сматря́ет гре́шный пра́веднаго и и́щет е́же умертви́ти его́: Госпо́дь же не оста́вит его́ в руку́ его́, ниже́ осу́дит его́, егда́ су́дит ему́. Потерпи́ Го́спода и сохрани́ пу́ть его́, и вознесе́т тя́ е́же насле́дити зе́млю: внегда́ потребля́тися гре́шником, у́зриши. Ви́дех нечести́ваго превознося́щася и вы́сящася я́ко ке́дры Лива́нския: и ми́мо идо́х, и се́, не бе́, и взыска́х его́, и не обре́теся ме́сто его́. Храни́ незло́бие и ви́ждь правоту́, я́ко е́сть оста́нок челове́ку ми́рну. Беззако́нницы же потребя́тся вку́пе: оста́нцы же нечести́вых потребя́тся. Спасе́ние же пра́ведных от Го́спода, и защи́титель и́х е́сть во вре́мя ско́рби: и помо́жет и́м Госпо́дь и изба́вит и́х, и и́змет и́х от гре́шник и спасе́т и́х, я́ко упова́ша на Него́.
* Тут і далі Синодальний переклад.
Див ПОМИСЕЛ