(Читається священиком)
Владико Господи Боже наш, дерева ревнителя Іллю пророка твого благання послуханий, і що на час дощ утримати зволивий: і нині людинолюбний Творче, і милостивий Го негідних рабів Твоїх смиренні благання, і як щедрий знехтувавши наші гріхи, і був убожений від самого Твого людинолюбства, подай ведро гідності Твоєму, і солнце просвіти милості: звеселяли обличчя землі злиденних ради людей Твоїх, немовля та худоба та інших усіх тварин, яких насичуєш Твоїм уподобанням, і даси їжу їм за благих часів. Їй, Господи, Боже наш! погуби нас беззаконь ради наших, якими обурення в гніву Твою на собі приваблював; припадаємо, і як раби непотрібні, а більші за кару гідні, у покаянні зворушено Тебе волаємо: грішником і беззаконником, і гріхом у всьому, заповіді Твої, що я переступаю. наводиш на нас, істиною і судом наводиш, але не до кінця тління, а гладу й загинули віддай нас, нижче нехай потопить нас буря водна: але в гніві милості згадай, і туне щедрість Твоїх і Твоє діло рук твоїх благий помилуй, і від усякого зла скоро спаси. Амінь.
* * *
Спаси, мя, Боже, як унідоша води до душі моєї. Вуглеби в тіменії глибини, і немає настояння. Прийшов у глибини морські, і буря потопила мене. Утруднився покликаний, помовчав гортань мій, зникли очі мої, від чого надітись на Бога мого. Помножуючись більше від голови моєї, що ненавиділи мене туні, зміцнилися врази мої, виганяли мене неправедно: що не захоплюй, тоді віддаю. Боже, Ти ти знаєш безумство моє, і гріхи мої від Тебе не приховалися. Нехай не осоромляться про мене ті, що терплять Тебе, Господи, Господи Сил, нижче нехай посоромляться про мене, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів. Яко Тебе раді зазнає зневаги, покрив срамота обличчя моє. Чужий був братів моїх, і вражений сином матері моєї. Як ревність дому Твого на їжу, і зневажання тих, що терплять Ти, нападеш на мене. І я покрив душу мою, і я понищуся, і покладу одежу мою в притулок. Про мене глумляться сидячі у брамі, і про мене пояху п'ючі вино. А моєю молитвою до Тебе, Боже, час благовоління, Боже, у множині милості Твоєї почуй мене, в правді спасіння Твого. Врятую мене від брехні, нехай не вглебну, нехай я звільнюся від ненавидящих мене і від глибоких вод. Нехай не потопить мене буря водна, нижче нехай пожере мене глибина, нижче зведе про мене рівненик уст своїх. Почуй мене, Господи, як добра милість Твоя, по безлічі щедрот Твоїх поглянь на мене. Не відверни лиця Твого від хлопця Твого, як скорблю, скоро почуй мене. Вонми душі моєї, і спаси ю, ворог моїх ради спаси мене. Бо ти терпиш мою ганьбу і мій студій, і ганьбу мою, бо всі, хто ображає мене, перед Тобою. Зневажання чаїше душа моя, і пристрасть і чеками скорботного, і не бі, і тих, що втішають, і не знайдених. І даша на мою жовч на їжу, і в мою спрагу напоїла мене оцта. Нехай трапеза їх буде перед ними в мережу, і на відплату, і на спокусу. Нехай потьмаряться їхні очі, що не бачиш, і хребет їх вино сляці. Пролий на них гнів Твій, і лютість гніву Твого нехай осягне їх. Хай буде подвір'я їхнє порожнє, і в їхніх оселях нехай не буде живий. За нього ти вразив Ти, ти погнавши, і до хвороби виразок моїх прикладу. Приклади беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не прийдуть до правди Твої. Нехай будуть потрібні від книги живих і з праведними нехай не напишуться. Убогий і боляй я: спасіння Твоє, Боже, нехай прийме мене. Вихваляю ім'я Бога мого з пісні, звеличу Його в хвалені; Хай побачать жебраки й звеселяться: знайдіть Бога, і душа ваша буде жива. Як почує убогія Господь і оковані Своя не принижують. Нехай вихваляють Його небеса і земля, морі і вся жива в ньому. Як Бог спасе Сіона, і будуються городи юдейські, і вселяться там, і наслідять, і насіння рабів Твоїх утримає, і ті, хто любить ім'я Твоє, вселяться в ньому.
* * *
Просвітився Божественною благодаттю, Богомудре, і весь розум і серце від суєтного світу цього до Творця неухильно поклав цнотливістю і багатьом терпінням, у часовому житті течія. дотримався єси непорочну. Тієї ж і після смерті з'явилася світлість житія твого: бо вичерпуєш чудесом джерело невичерпний вірою, що припливає до святого твого гробу, Прокопить всеблаженне, молиши Христа Бога
Христа ради юродством повітряна митарства на руках ангельських недоторканно прешед, царського досяг еси престолу і від Царя всіх Христа Бога дар прийму благодать зціленням, багатьма бо чуми здивував Ти град твій Великий Устюг: Людям твоїм милість випитав, світ від чесного образу Пресвяті Богородиці молитвою вивів Ти і недужим подав єси цілеби. Тим же молимо тебе, дивоноче Прокопіє: моли Христа Бога непрестанно подати гріхів наших прощення.
О, великий угодник Божий і чудотворчий, святий блаженний Прокопій! Тобі молимося і тобі просимо: молися за нас до Всемилостивого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, щоб милість Свою до нас, негідних, пробачить, і дарує нам вся, що до живота й благочестя потрібна: благочестя множення, миру твердіння, землі плодоносіє, повітрі благораствореніе і в усьому добре поспішання. Град твій Устюг і всі гради і ваги Російські твоїм предстанням дотримуйся неушкоджених від усякого зла. Всім православним християнам, ти молитовно закликаючим, котрому за їхніми потребами, потрібна даруй: тим, хто хворіє на зцілення, скорботним на втіху, бідуючим на помічні, Очевидно, усім нам дух покаяння і страху Божого випроси, так, благочесно померши тимчасове це життя, сподобимося благу християнську кончину отримати і Царство Небесне з обраними. Їй, праведнику Божий! Не посороми надії нашої, що на тебе смиренно покладаємо, але будемо нам помічник і заступник у житті, у смерті і за смертю нашою, так, твоїм предстанням порятунок провів, купно Сина, і Святого Духа, і твій міцний заступ про нас у віки віків. Амінь.
* * *
Радуйся, Благодатна Богородице Діво,/ в обіймах Своїх Древнього Немовляти і Бога носила,/ проси Його дати миру помирення/ і душам нашим спасіння./ Син бо Тебе, Богомати, благо сповнить./ Цього ради і ми, припадаюче, молимося/ і, що надіються на Тебе, нехай не погинемо,/ ім'я Твоє іменуємо:/ Ти бо єси, Владичице,// Стягнення погиблих.
Заступниці Всердна, Благоутробна Господь Мати, до Тебе прибігаю я, окаянний і більше за всіх грішний чоловік. Вонми голос моління мого і крик мій і стогін почуй. Як беззаконня моя перевершила голову мою і я, я шкірі корабель у пустині, занурююсь у морі гріхів моїх. Але Ти, Всеблага і Милосерда Владичице, не зневажи мене, відчайдушного і в гресі гине. Помилуй мене, що кається в моїх злих ділах, і оберни на правий шлях блудну окаянну душу мою. На Тобі, Владичице моя Богородице, покладаю всю надію мою. Ти, Мати Божа, збережи й дотримуйся мене під кровом Твоїм нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
* * *
Боже батько наших, / чини з нами по Твоїй кроті, починаючи, не відстави милости Твоєї від нас, але їх молитвами у мирі управи живе наш.
У заповідях пильнував єси Владичеських,/ жебракам марнотратний твоє багатство, блаженне,/ тихо з дружиною і дітьми твоїми;/ тим самим наслідуєте// Божественну насолоду.
О, святі Ксенофонт і Марія з дітьми вашими Аркадієм та Іоанном! Ось, ми недостойні й грішні до вас усіляко прибігаємо й з надією міцним молимося: милостиво почуєте нині голос наш молебний і потщіться на допомогу нашу, і нині любові ваші до нас благодатною дією богоприйнятних молитв ваших, пошліть і нам велику і багату милість Господню, нехай заспіваймо і прославимо дивного в святих Своїх Бога, Отця і Сина і Святого Духа віків.
Бажаючи дати своїм синам, Іоанну та Аркадію, більш повну освіту, вони відправили їх до фінікійського міста Бейрута. Промислом Божим корабель, на якому вирушили обидва брати, зазнав аварії. Брати були викинуті хвилями на берег у різних місцях. Сумуючи про розлучення, брати присвятили себе Богові та прийняли чернецтво. Батьки довго не отримували звісток про своїх дітей та вважали їх загиблими. Однак преподобний Ксенофонт, уже будучи старцем, зберігав тверду надію на Господа, втішав свою дружину Марію, радив не журитися і вірити, що діти будуть збережені Господом. Через кілька років подружжя здійснило паломництво по Святих місцях і зустріло в Єрусалимі своїх синів, які трудилися в різних монастирях.
1 Наслідування молебного співу під час безведрія.
2 Мінея. 8 липня.
3 Мінея. 5 лютого.
4 Преподобний Олександр Свірський. Молитви.