Голос 8
Воду пройшов як сушу/ і єгипетського зла уникнув/ ізраїльтянин кричав: / Спасителю і Богу нашому поїм.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Як по Суху перейшла єси житія мирського пучину, Чиста і Пресвята Діво, Мати Господа Мого і життя Подавателя. А хвилями пристрастей моїх потоплюємося і як камінь на виї, що мають дітоубийства гріх, молю Твою Божественну доброту: поглянь на душу мою, у морок розпачу занурену. гріхів.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Сподівання є христианом Твоїм батькам, Діво, як невідступно моляста Бога, і дасть їм дитя благословенне, що горько проливає сльози про свою бесчадію. А дні свої ті, що утримують і солодко творять, про дар материнства ніколи радісних.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
Отримавши від Бога запевнення про дарування Дщері богообрані, святі Йоаким і Анна в храм ідоста і подяку відплати. А в затьмаренні про дитину в утробі моїм зачатком мислячі, молоді, засудженні й злобі віддалися.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Викупивши Христос люди Своя, спаси їх від влади дияволи. А дитя ненароджене погубивши, самовільне дияволові віддався. Але заступи і благай Сина Твого, Пречиста, і мене стягнути, як овеча омана.
Небесного кола Верхотворче Господі/ і Церкві Творцеві,/ Ти мене утверди в любові Твоєї, бажань краю,/ вірних твердження,// Єдині Чоловіколюбні.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
А якщо не милости Твоя, о Богоматі, безчисленні, роду людському явлені, сумувала б душа моя і в розпачі пучину поверглася б. Але на поставу Твою уповаючі, імам надію спасіння учинити.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Члени чернечих обурювалися безбожністю досади Сина Твого, і промовив Він Свій Свій праведний, в якому я згубив, тим самим уста Матері Своєї загороди, нехай не вийде голос прохання; 12 А біса Пречиста руку Христову від уст Своїх відважить відважно, і Господь поклади суд Свій на милість. Це згадую, надіюсь і я на Тебе, Преблагословенна Мати.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
В образі Неупивані Чаші милосердя на іконі предстаєші і Сина Твого на спасіння даєш нам, Мати Милосерда. 13 І я, злий тугою і зневірою мучима, припадаю до краю ризи Твоєї, молячи надію подати спасіння.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Різдвом Сина Твого, Пресвята, рід людський обновися, як нового Адама сприйнятий. І мене покаянням паки оновити благали, на світлость Його дивитися не дерзати.
Почуй, Господи,/ Твого погляди таїнство,/ розумів діла Твоя,// і прославили Твоє Божество.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Як надія міцна на Бога, що має, звістку про безнасіннє зачаття чудну, розум людина переважає, смиренно прийняла єси, Благословенна. Настав і мене, як по вірі життя і на милість Сина Твого надіятися, що втілиться в грішники, щоб врятувати від смерті вічні.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Не усумнілася еси, Богоматі, про промишленні Божественним, коли Йосип уведе, як імаши в череві чадо і відпустити Те подумали, але більше молитвою душу зміцнювала її. Навчи і мене з надіям молитися, Благая, на смертний гріх дітоубивства за скудоумію і жестосердю, що зухвала.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
Христа, Спаса і Господа в вертепі бідному народила єси, Пречиста, смиренно пеленами повила еси і в яслях поклала еси. Како дивлюся на Нього, окаянна, як миру цього цнотливість послідувавши, в молодості й гніві погубив дитину свою.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Ті, що дивляться на Сина Улюбленого, до Хреста пригнобленого й муці зрадженого, плакала єси, Богоматі, горе. Нині ж, у славі Небесній одесину Його сидячі, не залиши про заступ Твоїх грішники, що невідступно закликають.
Просвіти нас твоїми наказами, Господи, і мишкою Твоєю високою.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Сина Твого від смерті порятунку Ангела наказ, що в сні Йосип отримай: встав поїми Отроча і Мати Його, і біжи до Єгипту. А сном гріховним обтяжена, чадо ненароджене згуби, розумом помраченна перебувають.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Коли розбійник лютий на шляху полонини Тобі з Йосипом, світлом сяє лице Сина Твого, Богоматі. Тим же лиходії зворушились і без шкоди відпустили ви. А чадо своє ніколи помиляних і до душогубців причетних.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
Воскресіння світло навіть до аду досягне, отонюдуже Син Твій праведниці зведе. І мою душу, в темряві розпачу і страстей одержиму, благай Його осяяти, і покаянням очищуся.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Зіркою Різдва відомими, вовсви з Персиди до Христа прийшли; так і з сяйвою милості Твоєї невідступно слідують, покаянням намагаються досягти спасительного прощення.
Молитву пролию до Господа і Тому проголошую печалі моя,/ як злий душа моя виповнися/ і живий мій аду наблизися,/ але молюся як Іона від тлі, Боже, зведи мене.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Стеняху юдейські матері про немовлят своїх, невинно Іродом убивчих. І я прошу Тебе, Пречисту: дай мені сльози оплакати чаду, що за невірією і злою загублені була, і Сина Твого благали вселити я на місці покійного.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
У череві китовому Йона перебував, аж до Бога його помилова; а жорстокосердям своїм у череві погубив чадо, Богом ми дароване. Тім же нині молю Тебе, Пресвятому: з глибини відчаю мене зведи.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
Чадо знайшовши в утробі, до праведної Єлисаветі в боротьбу, Богоматі, висклаєшся, і заступився Предтеча в утробі тої, Сина Божого народження передвіщаючи. А в утробі мають чадо, радників недобрих запитань, що убогістю мене страхітливо, до вбивства горькому примушувачу.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Черево Твоє, Діво Богообранене, рає бути містищем і Христом житлом. А саму собі місце загибели вчинках і страстей гралище. О, мого окаянства гіркого, від нього молю спасти мене.
Отроці євреїстії в печі/ попраша полум'я сміливо/ і на росу вогонь преложиша, кричуще: благословений еси, Боже отець наших.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
У полоні Вавілонстем отроці зухвало полум'я піща згасиша, також росою милості Твоєї, Богоматі, ороси висохлу долину душі моєї, нехай потечуть по ній покаяння.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Коли юнак підростав, оце Ісус і чоловік, серце Твоє, Мати Пресвята, розлуку скору віве, і скорбі отягнулися. Як же зухвало матері нарікалися, бо своє дитя ні родичів, ні вирощених, нижчих помилів, але з утроби зринуло зло; А якщо й оплакати його, то не захочу, і не мам місця, де спокійся.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
Полум'я вогню незгасаючого гідна я з блудники і вбивці, яких царства Божого не наслідують. Але милості Твоєї, Мати Божої, довіряю чадо, щоб погубити, молячи вселити його на місце миру.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Скорбію серце Твоє зброя пройде, Діво, бо пізнала еси, як Син Твій Жертву за людей приносить Ся. Я ж, чадо моє погубивши, ніколи скорбот і як людиногубця є аз, не думаєш.
Царя Небесного, / Його ж співають вої ангелії // хвалите і звеличуйте в усі віки.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Коли на шлюбі в Кані Галілейських вино вичерпалися, прохання Твоє чудо сотвори, Ісус бо по слову Твоєму воду в вино твори. Тим же я смиренно благаю про дитину мою вбивчому слово Матірніше до Сина молитви.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Ти єси Мати Божа, як Самого Христа Господа носила Ти, дивно народила Ти і виростила Ти. А матерію дітей своїх не годиться нареченим, тим же чесному Покрову Твоєму їх довіряю.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
Не ридай Мене, Маті, зрячи в гробі, Син Твій Тобі втішав, коли з Хреста знімався, сльозами Його омивала Ти. А Христова жодного слова доброго чаю почути; Тим же Тебе благаю: заступи і спаси мене.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Усі роди людські шанують Тебе, Пресвяту, і Сина Твого прославляють, що на Хресті висячи, твоїм клопотам вся народи земні віддані. Його ж, Христа нашого і Господа, про спасіння грішниць, чада своя в утробі погубивших, молити не перестань.
Воістину Богородицю Тебе сповідуємо, / спасіння Тобою, Діво Чиста, // з безтілесними лики Тебе велично.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Не тільки матерів усіх Найгідніша і Найславніша, а й Найчесніша Ангел і Херувим Найвища єси. Буди і мені, помиляючись, милостива Маті, настав, зрозумій, помилуй і спаси мене.
Пресвята Богородиця, спаси мене.
Молиш Ти Господа про прощення ворогів Його, тим самим Савл поганець покаявся, апостолом первоверховим Павлом покладався. О, дивна сила покаяння! О, зухвальство велике перед Сином і Богом Матері Пречисті, і тим, що грішницям окаянним, брама Небесна відкривається.
Слава Батькові і Сину і Святому Духу.
З розбійником розумним і я волаю до Сина Твого: згадай мене, Господи, у Царстві Твоїм. Ти ж, Чиста Діво, красуйся і радуйся, як Син Твій з мертвих востав, і нам дарує Воскресіння і життя вічне.
І тепер і повсякчас, і на віки віків, амінь.
Коли час твого сходу настав, Син Твій і Бог з небес зійшов, в руці душу Твою приймуть, Велію вшанувати Вищою Ангелів твориш. Я ж не перестану молити Тебе, Пречисту, нехай згадаєш мене в Царстві Сина Твого;
О, Преблагословенна Мати і Найголовніша з усіх дочок земних! До степів Твоїх припадаю і слізно благаю від потоків благодаті Твоєї краплю милості ми подати і зросити моє висохле пристрастями та печалями серце. Просвіти променями Твоєї благи помрачений смертними гріхами розум мій, нехай прийду в пізнання істинні віри і зрозумію гріхопадіння моє. Чадо своє в утробі погубивши, не смію дивитись на Небо, але тільки про дарування покаяння дерзаю просити.
Незліченні милості Твоя, Богоматі, до грішного роду людського, тепер молю Тебе: шкіра дерева для чоловіка якогось, на діло зло ідучи, даруй і мені ненавмисну раду. Божественного; яшкірі одержимого недугою п'яним іноді, втамуй і моя пристрасті Непивною чашею Твого милосердя; яко погублених Стягнення, шукай і мене, що заблукала в гресі; я шкірі від ченців недбайливих, відведи від мене суд праведний і даруй мені радість і втіху спасительну, у Сина Твого милості випитавши; втамували моя печалі, сльозним покаянням втіха даруюча хворіючої душі моєї; на смирення Твоє Господь побачив і Матерію Сина Свого вчинила, тим самим і мене настави, як зі смиренням хрест свій носити і Божу милість тим знайти. Нехай ти не маєш ні допомоги, ні надії іншої, Преблагословенна Діво Мати, Невесто Неневестна, як нехай збереже мене і покриєш покровом Твоїм нескінченні благи у віки. Амінь.