Мирського житія відкинувся/ і заколот житейського бігая,/ подібний і Богоносний отче наш Ніле,/ не заледавав єси зібрати квіти раїські від писань батьківських/ і, в як крин сільний,/ звідти ж перейшов єси і в Небесні обителі;
Любве ради Христової віддалився мирських збентежень,/ радісною душею вселився єси в пустелі,/ в ній подвизався добре,/ як Ангел на землі, отче Нілі, пожив есило:/ де єси вічні ради життя. обставин/видимих і невидимих ворог// і спастися душам нашим.
О, преподобне і Богоблаженне отче Нілі, Богомудрий наставнику і вчителю нашому! Ти, любові ради Божої, віддаляючись від мирських збентежень, у непрохідній пустелі й у небесах звільнив єси вселитися, і, як лоза благородна, розмноживши чада пустелі, явив їм життям образ всілякі чернечі чесноти, і, як Ангел у тілі, пожив на землі, нині в небесних селенях, де тих, що праязують, голос безперестанний, чиниш Бога, і з лики святих славослов'я безперестанно приносиш. Молимо тебе, Богоблаженне, наставляй і нас, що живуть під кровом твоїм, безперечно ходити по стопах твоїх: любити Господа Бога всім серцем своїм, Того Єдиного, вождя. Мужньо ж і милостиво пратися з долу, що тягнуть нас помисли і прилоги ворожими і тих завжди перемагати; полюбити всяку тісноту чернечого житія, і зненавидіти красна миру цього любові ради Христової і насадити в серцях своїх всяку чесноту, в якій сам попрацював. Молі Христа Бога, та й усім православним християнам, що живе в світі, просвітить розум і серцева очі, що на спасіння, утвердить їх у вірі, і благочестя, і в чиненні заповідей Своїх, їм і нам залишення гріхів і до них докладе, за нелегкою обітницею Своєю, і вся потрібна нам до тимчасового живота. Так, в пустелі і в світі живе, тихе і безмолве життя поживемо в усякому благочестя і чесності і Того усти і серцем прославимо купно з Незначним Його Отцем і Пресвятим. Духом завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
* Мінея. 7 травня.
** Пра́тися — топтати, зневажати.