Святий немовля Гавриїле,/ ти за Прободенного нас ради від юдеїв/ люті від них у ребра прободен був еси/ і за виснаженого кров Свою за нас/ все тіло твоє на виснаження криві/ нині ж у славі вечніше з Ним вселився еси.
Батьківщина твоя Звірята була,/ мучениче Христів Гавриїле,/ іде від істих звірів - іудеїв захоплений:/ авбія батьків позбавлений еси,/ також усю порядку люті перетерпів,/ в Захоплюй і нас тут від усяких напастей і скорбот.
Немовляти незлобні хранителю і мученицького мужества носієві, Гавриїле блаженні, країни нашої Адамант дорогоцінний і юдейського нечестя викривачу! До тебе ми, грішні, молитовно прибігаємо і, про греси свої руйнуєш, а молодість свого соромиться, любові кликати ти: наших скверн не погорджуй, чистоти цей скарб, довготерпеного, нашого молодого Більше цих, немочі наші від Небес бачачи, тих зцілення нам твою подав молитвою і твоя Христу вірності наслідувачі нас бути навчи. Якщо терпляче хрест спокус і лихих страждань понести не можемо, то й тоді милостиві твоєї допомоги не позбави нас, угодник Божий, але свободу і ослаблю нам у Господа випроси. Та й моляться за чадами своїх матерів почути, здоров'я і спасіння немовлям від Господа податися благаннями. Нема такого жорстокого серця, що чути про муки твої, святе немовля, не зворушиться, і ще окрім цього зворушливого зітхання ніщо блага діяння принести ми можемо. наші уми й серце, блаженне, просвітив, на виправлення житія нашого благодаттю Божою нас настави. Вклади в нас про спасіння душі і про славу Божу ревність невпинну і про годину смертному пам'ять невпинну берегти помозі нам. А найпотужніше в нашому смертельному успіху терзання демона і помисли відчаю від душ наших твоїм предстанням віджени і сяйво надіям Божественного прощення споконві, в їжі й тоді, і тепер мило. Сина, і Святого Духа, і твій міцний заступ у віки віків. Амінь.