На Великдень і на всю Світлу Седмицю, заради великої радості Воскресіння Христового, у храмах скасовуються панахиди і голосне поминання померлих (поминання померлих на проскомідії відбувається завжди).
Для того, щоб віруючі могли належним чином згадати померлих близьких і розділити з ними духовне торжество Воскресіння Господнього, після закінчення Світлої Седмиці, у вівторок 2-го тижня на Великдень Російська Церква встановила особливий день поминання померлих – Радоницю.
Поминання померлих відбиває віру в те, що вони і після смерті не перестають бути членами Церкви, заснованої на землі Господом Ісусом Христом, який «не Бог мертвих, а Бог живих».
Перед тим, як йти на цвинтар, слід відвідати храм, причаститися і помолитися за померлих. Згадаймо історію з Києво-Печерської Лаври, коли на великоднє вітання преподобного Діонісія святі отці, що в печерах відпочивають, відповіли «Воістину Воскрес!». Чому б і нам, прийшовши з молитвою на цвинтар, не сказати нашим покійним «Христос Воскрес!», прочитати біля могили Великодній канон, стихири Великодня. Це справді духовна радість, якою ми ділимося з померлими.
Відвідування цвинтаря у день Пасхи суперечить статуту Церкви. Якщо ж людина вмирає на Великдень або на Світлому тижні, то його ховають за особливим великоднім чином.
Великдень – час особливої та виняткової радості, свято перемоги над смертю та над усякою скорботою та смутком.
***
Чи читається Псалтир по покійних у Великодні дні?
Читання Псалтирі по покійних – лише благочестивий звичай, а чи не статутне наслідування, тому практики її читання Світлої седмиці можуть бути різними. Наведемо авторитетні думки.
«Чи хто звеселив, нехай співає псалми» (Як.5:13).
«Чи слід читати Псалтир при труні померлого в дні Великоднього тижня? Статут Церковний зовсім скасовує цього тижня читання псалмів… замінюючи все опущене великодніми піснеспівами. У монастирях, де «неусипне» читання Псалтирі, воно зовсім припиняється у Великодню седмицю. Відповідно до цього може бути на Великдень біля труни померлого не слід читати Псалтир, замінюючи її або читанням пасхального канону і пасхальних піснеспівів, повторюючи їх, або Святого Євангелія навіть і у труни мирянина, що в деяких місцях (на півдні Росії) відбувається іноді і не в. 140)».
Опанас (Сахаров), єпископ. Про поминання покійних за Статутом Православної Церкви. СПб., 1995. С.140, прямуючи. 33.
«У Великодню седмицю, взагалі кажучи, читання не покладено, але так як Псалтир вживалася з перших часів християнства не тільки в скорботних випадках, але і для вираження радості, і так як «Апостольські постанови», вказуючи, як повинно християнам проводити по смерті братій 3-й, 9-й, 40 що його треба проводити в псалмоспівах, читаннях і молитвах заради Того, Хто в третій день воскрес із мертвих, слід зробити висновок, що можна не відкладати читання Псалтирі над померлим у дні Світлого тижня. Для вираження більшої урочистості свята можна робити деякі поповнення великодніх піснеспівів по прочитанні кожної кафізми та «Слави».
Настільна книга священнослужителя